English / Ukrainian /
GTZ
Проект «Сприяння економічному розвитку та зайнятості». Economic Development and Employment Promotion Project

Вступ України до ВТО у квітні 2008 р., а також заплановане підписання угоди про вільну торгівлю з ЄС вимагають від України реалізації активної економічної політики сприяння, спрямованої на посилення конкурентоспроможності країни. До цього часу підтримка розвитку перспективних малих та середніх підприємств (МСП), які створюють продукти з високою доданою вартістю, не отримувала достатньої уваги. Глобальна економічна криза на Україні призвела до значного зростання безробіття і зниження рівня життя населення.
У цьому контексті в 2009 році урядами України й Німеччини було започатковано проект «Сприяння економічному розвитку та зайнятості». За дорученням Федерального міністерства Німеччини з економічного співробітництва та розвитку (BMZ) Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) впроваджує цей проект спільно зі своїми українськими партнерськими організаціями.

Загальна тривалість проекту складає 5 років (з 01/2009 по 12/2013).
Тривалість першої фази проекту складає 3 роки (з 01/2009 по 12/2011)


Проект "Сприяння економічному розвитку та зайнятості" допомагає Україні доповнити її заходи сприяння розвитку малих та середніх підприємств використанням інноваційних інструментів, регіональними підходами та концепціями, спрямованими на розвиток конкурентоспроможної економіки.

Предмет проекту

Предмет проекту регіональне економічне сприяння та адаптація регіональної економічної політики та структурної політики на національному рівні до інструментів, які застосовуються у ЄС.

Мета проекту

Загальна мета проекту вдосконалення інструментів економічного сприяння на регіональному та національному рівнях.

Проект складається з двох компонентів:
Компонент 1 „Сприяння регіональному економічному розвитку“

  • Мета: покращення умов діяльності для малих та середніх підприємств.

Компонент 2 „Політичні консультації на національному рівні з метою посилення регіональної політики економічного сприяння та регіональної структурної політики“.

  • Мета: національна політика економічного сприяння та структурна політика орієнтовані на конкурентні переваги регіонів.

На мезорівні проект, спрямований на встановлення більш тісних зв'язків між приватними компаніями, державними установами і громадськими організаціями, які надають послуги для підприємств. З їхньою допомогою в проектних регіонах підтримуються численні заходи, спрямовані на поліпшення ділового середовища, поліпшення відносин між різними ланками виробництва, співпраці і координації між регіональними учасниками і просування інноваційних продуктів і процесів. На макрорівні, проектна діяльність спрямована на зміцнення регіональної економічної політики і підтримку регіональної структурної політики

Партнерами проекту на центральному рівні є Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Міністерство будівництва та регіонального розвитку, Державне Агентство України з питань науки, інновацій та інформатизації, Українська спілка промисловців та підприємців (УСПП), Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України. Партнерами на регіональному рівні є переважно фахівці та керівні кадри місцевих та регіональних державних структур з економічного сприяння, різних неурядових організацій, торгово-промислових палат та спілок, а також установ сприяння інноваціям.

Донецька область, Чернівецька область та АР Крим являються пілотними регіонами проекту.

ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ

Донецька область розміщена в південно-східній частині України і межує з Росією. Населення області складає близько 4,6 млн. чол., що дорівнює приблизно 10% загальної кількості населення України. Столицею області є місто Донецьк (прибл. 1 млн. мешканців). Промисловий потенціал області займає важливе місце в економіці України. Область володіє майже п'ятою частиною основних промислово-виробничих фондів України, забезпечує майже 20% загальнодержавного обсягу реалізованої промислової продукції.

Через домінування важкої промисловості та її орієнтацію на експорт (частка важкої промисловості у загальному експорті Донецької області складає 74%) регіон зазнав важких втрат через фінансову-економічну кризу, що пов’язано з падінням світових цін на продукцію важкої промисловості. У 2009 р. рівень промислового виробництва впав на 21,8% порівняно з 2008 р. Зниження попиту на побутові товари та послуги, викликане кризою, також справляє вирішальний вплив на становище приватних малих підприємств. Політичні лідери регіону усвідомлюють, що наразі позитивних результатів можна досягти лише через посилення розвитку малих та середніх підприємств та поліпшення рамкових умов економічної діяльності. В цьому напрямку Донецькій області надає допомогу проект «Сприяння економічному розвитку та зайнятості».

Діяльність у рамках проекту в Донецькій області здійснюється в трьох напрямках:

1. Впровадження сучасних регіональних моделей економічного розвитку відповідно до європейських стандартів.

2. Поліпшення регіонального бізнес-середовища (підтримка малого бізнесу; удосконалення регуляторного середовища для розвитку малого та середнього бізнесу та зміцнення потенціалу місцевих установ, що надають підтримку МСП).

3. Вдосконалення інструментів сприяння регіональному економічному розвитку (розвиток кластерів, територіальний маркетинг, сприяння інноваційному розвитку, підвищення регіональної інвестиційної привабливості).

АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ

АР Крим знаходиться на Кримському півострові, що розташований у південній частині України. Загальна чисельність населення АР Крим складає приблизно 3 млн. чоловік. Адміністративним центром АР Крим являється місто Сімферополь (чисельність населення складає 362 тисячі жителів).
Промисловість є однією з провідних галузей економіки Криму, на її частку приходиться п’ята частина валової доданої вартості регіону. У структурі промислового виробництва АР Крим найбільшу питому вагу мають харчова, хімічна і нафтохімічна галузі, машинобудування та металообробка, паливна промисловість. Велике значення для економіки Криму має експорт (напр., титан). Також важливою галуззю являється сільське господарство, зокрема, винарство та садівництво, вирощування тютюну, лікарських рослин та прянощів, вівчарство та птахівництво. Туристична індустрія (включаючи надання оздоровчих і лікувальних послуг), що забезпечує щорічний прийом більше 5 млн. туристів і понад 500 тис. екскурсантів, являється основним джерелом зайнятості населення. У Криму розташовані численні готелі та пансіонати та понад 550 санаторіїв та курортів. Основна частина цих туристичних закладів зосереджена на південному узбережжі, лише деякі з них відповідають західним стандартам якості.

Фінансово-економічна криза негативно позначилася у першу чергу на туристичній галузі та промисловості. Через зростаюче безробіття в Україні, Росії та Білорусії попит на туристичні та оздоровчо-лікувальні послуги зменшився на 40%. Головна проблема Криму полягає у зменшенні кількості туристів, негнучких економічних та адміністративних структурах та недостатньому сприйнятті ринкових принципів. Одним з позитивних факторів є готовність місцевого уряду співпрацювати з організаціями-донорами, в тому числі і з проектом «Сприяння економічному розвитку та зайнятості».

Діяльність у рамках проекту в АР Крим здійснюється в трьох напрямках:

1. Сприяння розвитку малого та середнього бізнесу (поліпшення бізнес середовища, підвищення потенціалу нових та існуючих МСП, активізація міжнародної співпраці).

2. Вдосконалення та розширення інструментів сприяння регіональному економічному розвитку (сприяння розвитку сільських територій, розвиток кластерів, розвиток інноваційної діяльності, сприяння трансферу технологій).

3. Підвищення туристичного та курортного потенціалу (моніторинг стану туристично-рекреаційного комплексу Криму та розробка рекомендації щодо стабілізації індустрії туризму, розвиток нових видів туризму, підвищення якості обслуговування туристів, розробка нових туристичних продуктів, розробка Стратегія розвитку туризму).

ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ

ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ знаходиться на Заході України і межує з Румунією та Молдавією. Населення області складає приблизно 904 тисячі чол., більшу частину (майже 60%) складає сільське населення. Столиця області – місто Чернівці (прибл. 250 тисяч мешканців).

Важливу роль для економіки області відіграють сільське та лісове господарство (відповідно, харчова та деревообробна промисловість). Окрім цього, важливе значення для регіону мають енергетика (газ та гідроенергетика), а також металообробка. Досить важливим фактором для економіки області є туристична галузь. У період з 2000 по 2008 рр. кількість туристів, які відвідали Чернівецьку область, майже подвоїлася (з 44000 до 81000 чол. на рік).

Головна проблема Чернівецької області полягає у низькій конкурентоспроможності місцевої економіки. Чернівецька область має переважно характер сільської місцевості, що характеризується наявністю низки малих міст із населенням до 20.000 мешканців. Проведений аналіз економічного розвитку цих міст області вказує на існування багатьох проблем, зокрема: міграція населення через відсутність робочих місць та низьку якість життя, особливо молодих людей, незначні податкові надходження громад, низький рівень використання наявних потенціалів та відсутність активного сприяння розвитку місцевої економіки з боку громад. Ці та інші чинники різко погіршують ситуацію із зайнятістю, особливо в сільській місцевості та в подальшому підвищують рівень трудової міграції.

Без партнерства та співробітництва громади і влади інтегрований розвиток територій дуже ускладнений. Особливе значення має успішно налагоджена співпраця між місцевою владою, освітою, громадським сектором та бізнесом.
Тому реалізація проекту «Сприяння економічному розвитку та зайнятості» в Чернівецькій області направлена на:

1. Поліпшення регіонального бізнес-середовища та сприяння розвитку потенціалу малого та середнього бізнесу (удосконалення регуляторного середовища для розвитку малого, середнього бізнесу та зміцнення потенціалу місцевих установ розвитку бізнесу, підтримка створення нових та розвитку існуючих суб’єктів підприємництва).

2. Сприяння економічному розвитку пріоритетних галузей (туризм, агро виробництво, деревообробка).

3. Розвиток сільських територій та вдосконалення інструментів сприяння регіональному економічному розвитку (розвиток кластерів, активізація місцевого населення для вирішення соціально – економічних проблем, сприяння інноваційному розвитку, підвищення регіональної інвестиційної привабливості).